Повідомлення 1: Церковна записка.

Церковна записка — так званий пом'янник, що подається православними християнами в храмі, для церковної молитви за тих людей, чиї імена написані в записці. У Православній Церкві в Україні існують два види записок: «за здоров'я» і «за упокій». Поняття «за здоров'я» означає не тільки здоров'я, фізичне благополуччя, але й духовний стан. В цю записку пишуть тих, кому бажають здоров'я, спасіння й благоденства. Слово Боже навчає молитись не тільки за себе, але й за інших: «Моліться один за одного» (Як. 5:16). Тож на цій загальній молитві один за одного і базується Церква. Прийнято записку заповняти в такій послідовності:

Патріархи і правлячий архієрей

Духовний отець, священик

Імена батьків (якщо вони живі), своє ім'я, імена членів сім'ї, близьких та рідних

Доброзичливці, благодійники

Імена недоброзичливців, кривдників, заздрісників                                 

 «За упокій» — друга записка, що подається. В ній пишуть імена покійних рідних, близьких, знайомих, вчителів, доброзичливців, всіх, хто дорогий для нас. За православним вченням християни повинні молитися не тільки за ближніх, а й за весь рід людський. Померлі, хоч і відійшли від нас, і перебувають тілом в землі, а душею у Господа, не зникли, а продовжують жити небаченим для нас духовним життям. У Святому Євангелії сказано: «Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть» (Лк. 20:38). Ми віримо в те, що багато померлих, навіть ті, про яких ми не знаємо, також моляться за нас, своїх нащадків.

Треба писати зрозумілим почерком, краще друкованими буквами.

Писати в одній записці не більше 10 імен (якщо ж ви хочете пом'янути більше людей, то краще подайте декілька записок).

Зверху листа, на якому пишеться записка, повинно стояти зображення хреста (зараз у багатьох храмах є вже готові бланки записок).

Напишіть заголовок записки: «за здоров'я» або «за упокій» (якщо такої позначки на бланку немає).

Імена пишіть в родовому відмінку (питання «кого?»).

Ставте повну форму імені, навіть якщо ви поминаєте дітей (наприклад, не «Артема», а «Артемія», не «Саші», а «Олександри»).

Дізнайтесь церковне написання імені (наприклад не «Поліни», а «Аполінарії»; не «Єгора», а «Георгія»).

Дитину до 7 років називають «младенець», від 7 до 15 років «отрок», «отроковиця».

Не потрібно вказувати прізвища, професії, титули.

Дозволяється вписувати в записку слова «воїна», «монаха», «монахині», «хворого», «подорожнього», «ув'язненого».

Не потрібно писати «стражденного», «загубленого», «озлобленого», «учня», «скорботного», «дівиці», «удовиці», «вагітної».

В заупокійних записках відмітьте «новопреставленого» (покійного протягом 40 днів після його кончини), «приснопам'ятного» (покійного, що має цього дня пам'ятну дату), «вбитого».

За тих, кого Церква прославила в лику святих, подавати записки вже не потрібно!

Подаючи записку, парафіяни вносять пожертвування на потреби храму. Різниця в цінах виражає лиш різницю в сумі пожертвування. Імена можуть не прочитати в записці необов'язково читають під час єктенії. Поминання може відбуватися на проскомидії при вийманні частиць із просфори. Під час же «заздравної» і «заупокійної» єктенії можна дістати свій пом'янник і помолитися за близьких.Окрім загальних Богослужінь (Літургія, вечірня, вранішня) в Православній Церкві існують приватні Богослужіння, що називаються «требами» (бо вони здійснюються на потреби парафіян), в тому числі молебні (за живих) і панахиди (за померлих). Вони здійснюються зазвичай по закінченню Літургії і замовляються там само, де й приймають записки й продають свічки. Також, у Церкві можна замовити і за живих, і за померлих сорокоуст (молебень, що здійснюється Церквою щодня протягом 40 днів (буває двох видів: простий і з частинкою).